25 листопада цього року відзначається 100-річчя з завершення штучного голоду 1921-1923 років та 90-річчя з кінця найбільшого Голодомору на території України, який був признаний геноцидом українського народу всіма цивілізованими країнами. 

Голодомор – Великий голод, який забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей та став національною трагедією українського народу.

В 1932-1933 роках керівництво Радянського Союзу, маючи намір знищити частину українців, офіційно заперечувало факт масової смертності в Україні від голоду та відмовлялось від благодійної допомоги, що їй пропонували країни світу. В СРСР десятиліттями тривала заборона на пам’ять жертв Голодомору. 

Минуло 90 років від початку Голодомору 1932-1933 років, але російська влада продовжує спроби знищити українську націю, в тому числі голодом. Наслідуючи Сталіна, Російська Федерація  вивозить з окупованих територій фактично всі запаси зерна, продуктів харчування, знищує елеватори, зерносховища, агропромислові підприємства, поля й іншу інфраструктуру. Під час постійних обстрілів й захоплення міст люди фактично помирали від голоду не маючи можливість навіть вийти із своїх осель. Так само російська влада приховує свої дії, завдяки дезінформації та пропагандистським кампаніям вона викривлює реальність, намагаючись приховати свої звірства від власного народу та від міжнародного суспільства.

Трагічні події та злочини сьогодення доводять: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.